УНИВЕРСИТЕТСКАЯ СЕТЬ ПО ГЕНДЕРНЫМ ИССЛЕДОВАНИЯМ ДЛЯ СТРАН БЫВШЕГО СССР

ХЦГИ
рубрики : главная : спецкурсы : Кись Оксана Романовна english
ХЦГИ
события
институт летних школ
журнал ХЦГИ «Гендерные исследования»
книжная серия ХЦГИ «Гендерные исследования»
дискуссионный список рассылки
cетевые ресурсы по гендерным исследованиям в бывшем CCСР
исследовательские проекты
международные партнерские проекты
стратегический семинар
база данных модулей по гендерным исследованиям
публикации ХЦГИ
библиография
спецкурсы
дистанционное обучение (2002-2007)
контакты

Кись Оксана Романовна

Младший научный сотрудник Института Этнологии НАН Украины; Соучредитель Научно-исследовательского центра «Женщина и общество».

Адрес:
Адреса: Институт Этнологии НАН Украины
пр-т Свободы, 15
Львов
79000, Украина
Тел.: 98-03-58
E-mail: inst@ethnolog.lviv.ua

Українське жіноцтво: етнопсихологічні та соціокультурні аспекти

Cпецкурс для магістерської програми

Опис курсу

Українські жіночі студії в межах соціальної історії та історичної етнології належать до найменш розвинутих ділянок. Успішно започатковані ще в середині XIX- на початку ХХ ст. (працями М.Костомарова, В.Охрімовича О.Левицького, О.Єфименко, М.Ганенко, З.Кузелі, В.Гнатюка, І.Франка, К.Грушевської та ін.), вони однак занепали в радянський період.

Гендерні та жіночі дослідження в Україні набули особливої актуальності в 1990-х, проте вони все ще мають дещо однобічний та фрагментарний характер, оскільки зосереджені переважно у площині вивчення історії жіночого руху, розвитку феміністичних ідей в Україні, а також у ділянці феміністичної літературної критики (Л.Смоляр, М.Богачевська-Хом’як, І.Жерьобкіна, С.Павличко, Н.Зборовськата ін.). Загалом напрямок досліджень, який ми назвемо eтногендерологією, ще не отримав належного визнання в академічній науці. Попри значну кількість окремих розвідок, у яких було частково висвітлено окремі аспекти жіночої проблематики в контексті традиційної селянської культури українців, сучасні гуманітарні науки в Україні відчувають гостру нестачу серйозних моногорафічних досліджень, що націлені на комплексне міждисциплінарне висвітлення історії жіноцтва саме в історико-культурному та етнологічному вимірах.

Головне завдання цього курсу полягає в тому, щоб зробити жінок видимими в історії української національної культури та ввести жіноцтво як повноцінну (відносно самостійну) соціальну категорію в соціальну історію України. Засаднича ідея його розробки – відмова від суто біологічно бачення функцій та ролей жінки в українській культурі і соціумі, відмова від андроцентризму наукового дискурсу та подолання андроцентричної репрезентації історії українського суспільства.

Пропонований курс має міждисциплінарний характер, оскільки розкриває аспекти, що належать до історичної етнології, соціальної історії, культурології, антропології, етнопсихології, історичної демографії, фамілістики. Теоретичне підгрунтя курсу становить теорія соціокультурного конструювання статі, на конкретному емпіричному матеріалі продемонстровано можливості застосування гендерного аналізу, структурального методу, контент-аналізу, історико-порівняльного методу, методу деконструкції та історичної реконстукції, крос-культурного зіставлення. Головну увагу зосереджено на висвітленні проблем «історії повсякдення» української жінки у доіндустріальному селі.

Перші дві теми курсу дають слухачеві уявлення про теоретико-методологічні засади гендених та жіночих студій в ділянці історичних наук, знайомлять з українською історіографією цієї проблематики.

Однією з ключових тем курсу є розкриття генези, структури, змісту та якісних особливостей, сфер інтенсивної дії стереотипу фемінінності українців у доіндустріальний період. Особлива увага при цьому зосереджена на аналізі повсякденних уявлень про межі ідеалу (культурного канону жіночності), соціокультурної норми та девіації жіночих репрезентацій. У цьому сенсі важливо з’ясувати роль релігійних уявлень, архаїчних вірувань та повсякденної моралі у формуванні базових елементів культурного образу жінки.

Особливе місце посідає також аналіз етнокультурних форм і способів трансляції та інтеріоризації гендеру, тобто проблем гендерної соціалізації (зокрема, дівчат). В межах цієї теми висвітлюються також питання суто статевого виховання та форми дошлюбних взаємин молоді.

Інший аспект – вивчення особливостей окремих соціальних ролей жінки у зв’язку з її статусом та функціями на різних етапах життєво-вікового циклу (дівчинка – дівчина – жінка – баба). У такому контексті можливим та необхідним стає аналіз соціально-очікуваних (дівчина, дружина, мати тощо), соціально-небажаних (вдова, стара діва) та девіантних (самотня матір, чарівниця) жіночих соціальних ролей, вписаних у структуру життєдіяльності селянського соціуму (громади) та сім’ї. Особливу увагу звернуто на особливості способів та форм їх інтеграції в соціальне середовище, характерних моделей поведінки, аттитюдів та очікувань, форм та інституцій соціального контролю.

Ціліснісності викладу досягнуто за рахунок комплексного вивчення функцій, прав та повноважень жінки в усіх сферах життєдіяльності селянства (господарській, подружній, сексуальній, репродуктивній, виховній, комунікативній, ритуальній, правовій, креативній, магічній, сімейній, громадській тощо) при аналізі широкого кола джерел (опублікованих та архівних фольклорно-етнографічних матеріалів, тогочасного законодавства та звичаєвого права, літературних текстів, досліджнь вітчизняних та зарубіжних авторів).

Особливістю цього курсу є те, що ми прагнули досягти певної гендерної збалансованості емпіричних даних (залучаючи інформації, надані жінками-респондентками жінкам-дослідницям) та їх інтерпретації, що, поза сумнівом, сприяє збільшенню міри об’єктивності реконстукцій, усуваючи суто чоловічу візіюю суспільства і культури як єдино-правильну.

Одним із ключових завдань дослідження є деконструкція деяких широковживаних фальшивих тверджень щодо історії, ментальності і повсякденного побуту українського жіноцтва, які ще й тепер активно використовуються та репродукуються в українських гуманітарних науках та суспільстві. Об’єктивне висвітлення становища жінок в українській селянській спільноті та сім’ї суттєво збагатить сучасну історію українського жіноцтва, надаючи повноти та цілісності соціальній історії та етнографії українців. Усе це також посилить теоретичне підгрунтя діяльності жіночих організацій, спричиниться до закорінення і розвитку в суспільній свідомості демократичних ідей гендерної рівності.

В умовах відсутності в Україні грунтовних монографій, що цілісно та глибоко розкривали б вказані вище аспекти та проблеми, курс збудовано переважно на авторських розвідках у цій ділянці із залученням численних публікацій українських та закордонних авторів, що розкривають суміжні теми на слов’янському матеріалі і дають поле для порівняльного аналізу. До хрестоматійного зшитка залучено також ключові праці провідних західних вчених, що містять теоретико-методологічні засади застосування гендерного аналізу в ділянці історичних досліджень.

Заняття відбуватимуться у формі семінарів, із залученням сучасних методик інтерактивного навчання (групові дискусії, групові та індивідуальні проекти, інтелектуальний штурм, аналіз текстів, аудіо- та відеоматеріалів), обов’язковою вимогою є попереднє опрацювання слухачами рекомендованої літератури до теми. Викладач під час лекції формулює проблему, започатковує та скеровує дискусію. Студенти при допомозі викладача, грунтуючись на опрацьованій літературі, формулюють свою позицію, аргументують її, полемізують і т.ін., прагнучи віднайти відповіді на питання, поставлені викладачем.

Підсумкова комбінована оцінка за курс (максимум – 100 балів) буде виставлена з огляду на:
- рівень реферату (10-15 сторінок) – 40 балів
- опрацювання обов’язкової та рекомендованої літератури – 30 балів
- активність під час семінарів – 20 балів
- якість виконання поточних індивідуальних завдань – 10 балів

План курсу

1. Гендерні та жіночі студії в структурі гуманітарних та соціальних наук.

Сучасні теоретико-методологічні засади та ключові категорії.
Жіноча історія: проблеми гендерних досліджень в історичних науках.

Основна література:

  • Scott J.W. Feminism and History. – Oxford UP, 1996. – Ch.6 «Gender: a Useful Category of Historical Analisis» – pp.152-181
  • Scott G.W. Gender and the Politics of History (Revised edition). – NY, 1999. – Ch.1 «Women’s History». – Pp. 15-27
  • Moor H.L. Feminism and Anthropology. –University of Minnesota Press, 1988. – Ch.1 «Feminism and Anthropology: the Story of a Relationship». – Pp.1-11
  • Здавомыслова Е., Темкина А. Социальное конструирование гендера как феминистская теория // Женщина. Гендер. Культура. – М., 1999. – С.46-65
Додаткова література:
  • Wolf M. A Thrice-told Tale. Feminism, Postmodernosm, and Ethnographic Responsibility. – Standford UP, 1992. – Ch.5 «Writing Ethnography: the Poetics and Politics of Culture». – Pp. 127-139
  • Матьє Н.-К. Він – культура, вона – натура?// «Гендерні студії». Спеціальний випуск Незалежного культурологічного часопису «Ї». – Львів, 2000. – N 17. – С.4-20

2. Українське жіноцтво: історіографія досліджень.

Джерельна база. Критика андроцентризму.

Основна література:

  • Маланчук-Рибак О. Українські жіночі студії: історіографія та історіософія.- Львів, 1999.- 53 с.
  • Zimbalist-Rosaldo M. Woman, Culture and Society: A Theoretical Overview // Women, Culture and Society / Ed. by M.Zimbalist-Rosaldo and L.Lamphere. – Standford UP, 1974. – Pp.17-42
  • Воронина О., Клименкова Т. Гендер и культура // Феминизм и гендерные исследования. Хрестоматия. –Тверь, 1999. – С.53-61
Додаткова література:
  • Жіночі студії в Україні. Жінка в історії та сьогодні // За заг ред. Л.Смоляр. – Одеса, 1999. – Бібліографічний довідник. – С.301-402
  • Пушкарева Н.Л. Женщины Древней Руси. – М., 1989.- Глава V. «Тюремная затворница» или правомочный член общества? (Историография проблемы). Представления о социальном положении женщин в дореволюционной историографии.- С.177-211

3. Конструювання образу жінки в народному світогляді.

Дискусія навколо теорії «матріархату». Жіноча «нечистота»: архаїчні та християнські складові інферналізації жіночого. Чоловічий контроль над жіночою сексуальністю: Єва чи Марія?
Зміст стереотипу фемінінності українців: прикмети жіночої вроди та вдачі.

Основна література:

  • Кабакова Г.И. Женщина // Славянские доевности. Этнолингвистический словарь под общей ред. Н.И.Толстого. – Т.2. – М., 1999. – С.205-208
  • Цивьян Т.В. Оппозиция мужской/женский и ее классифицирующая роль в модели мира //Этнические стереотипы мужского и женского поведения. –СПб., 1991. – С.78-82
  • Кісь О. Дівчина-русалка: зваба безодні (імпліцитний код) // Студії з Інтегральної культурології 1. THANATOS. – Львів, 1997 . – С.105-112
  • Worobec C.D. Temptress or Virgin? The Precarious Sexual Position of Women in Posemancipation Ukrainian Paisant Society // Slavic Review. –Vol.49.- 1990. - N2. – Pp.227-238
  • Кузеля З. Дитина в звичаях і віруваннях українського народа. Матеріали з полудневої Київщини// Матеріали до українсько-руської етнології.— Т.8.— Львів, 1906
Додаткова література:
  • Hofstede G. Masculinity and Femininity. The Taboo Dimension of National Cultures. – SAGE Publications, 1998. – Ch.5.»The cultural construction of gender». – Pp.77-102
  • Маєрчик М. Орнітомовфні уявлення про душу // Студії з Інтегральної культурології 1. THANATOS. – Львів, 1997 . – С. 92-104
  • Токтыбаева К. Пословицы и поговорки народов мира сквозь призму гендера // Пол женщины. Сборник статей по гендерным исследованиям. – Алматы, 2000. – С.88-99
  • Piottrowski J. Kobieta w przysіowiach polskich // Literatura Ludowa (dwumiesiecznik naukowo-literacki) .- №6. – 1997. – S.23-31
  • Вардиман Е. Женщина в древнем мире. – М., 1990. – 335 с.

4. Історичні долі жіноцтва на терені України: від Київської Руси до кін. XVIII ст.

Жінки в історії українського державотворення. Юридично-правовий статус жінки: проблеми одруження, насильства, розлучення, майнові права жінки у законодавстві. Співвідношення писаного та звичаєвого права у повсякденній практиці різних соціальних верств.
Проблеми структурної типології української сім'ї: статус жінки у великій (патріархальній) та малій (нуклеарній) сім’ї.

Основна література:

  • Пушкарева Н.Л. Женщины Древней Руси. – М., 1989. Гл. 2-3. – С.70-154
  • Козуля О. Жінки в історії України.- К., 1993. – 255 с.
  • Кривоший О. Роль жінок у суспільному житті України за козацької доби // Жіночі студії в Україні. Жінка в історії та сьогодні // За заг ред. Л.Смоляр. – Одеса, 1999. – С.60-74
  • Чмелик Р. Мала українська селянська сім’я другої пол.XIX – поч.ХХ ст. – Львів, 1999. – 142 с.
Додаткова література:
  • Жіночі студії в Україні. Жінка в історії та сьогодні // За заг ред. Л.Смоляр. – Одеса, 1999
  • Луговий О. Визначне жіноцтво України. – К., 1994. – 335 с.
  • Ефименко А. Крестьянская женщина// Дело.— 1873.— N 2.— С.173-196; N 3.— С. 80-128
  • Левицкий О. Южно-русская женщина в XVI-XVII ст.// Иллюстрированый сборник Киевского Литературно-Артистического Общества.— К., 1900.— Т.1.— С. 108-122

6. Жінка на різних етапах життєво-вікового циклу (1)

Дівчинка – дівчина - жінка – баба.
Гендерна соціалізація. Особливості ранньої соціалізації дівчаток. Кодування статі та успішної реалізації гендерної ролі в ритуально-магічних діях. Довільне та мимовільне засвоєння гендерної програми: ігри та іграшки, дитяча праця.

Основна література:

  • Кісь О. Оосбливості соціалізації дівчаток в українській сім’ї XIX – поч ХХ ст. // Етнічна історія народів Європи. Традиційна етнічна культура слов’ян (Збірник наукових праць). – К., 1999. – С.49-55
  • Кабакова Г.И. Девочка // Славянские доевности. Этнолингвистический словарь под общей ред. Н.И.Толстого. – Т.2. – М., 1999. – С.33-34
Додаткова література:
  • Кон И.С. Ребенок и общество (историко-этнографическая перспектива).—М., 1988.— 270 с.
  • Кузеля З. Дитина в звичаях і віруваннях українського народа. Матеріали з полудневої Київщини// Матеріали до українсько-руської етнології.— Т.8.— Львів, 1906
  • Лаврентьева Л.С. Социализация девочек в русской деревне // «Мир детства» в традиционной культуре народов СССР.- Ч.1. – Л., 1991 – С.27-35

7. Жінка на різних етапах життєво-вікового циклу (2).

Дівування. Обряди ініціації: «бути» жінкою та «стати» чоловіком. Гендерна особливості поведінки молоді. Вечорниці як тренінг подружнього життя.
Жінка фертильного віку: реалізація гендерної програми (ідеал, норма, девіація). Аналіз опозицій «врода-розум» та «добра жінка – лиха жінка».
Жінка на схилі літ: баба як агент соціального контролю.

Основна література:

  • Кісь О. Гендерні особливості шлюбного вибору в доіндустріальному українському селі // Студії з Інтегральної Культурології 3. FEMINA. – Львів, 2001 (готується до друку)
  • Кабакова Г.И Девственность. Девушка // Славянские доевности. Этнолингвистический словарь под общей ред. Н.И.Толстого. – Т.2. – М., 1999. – С.35-39
  • Виноградова Л.Н. Девичьи гаданя о замужестве в цикле славянской календарной обрядности (западно-восточнославянские параллели)// Славянский и балканский фольклор. Обряд. Текст. — М., 1981. — С. 13-43
Додаткова література:
  • Бернштам Т.А. Молодежь в обрядовой жизни русской общины XIX – начало ХХ века. Половозрастной аспект традиционной культуры. – Л., 1988 .- 227 с.

8. Першорядні очікувані ролі заміжньої жінки: функціональне бачення (1).

Дружина. Критерії шлюбного вибору: «пара». Чинники формування відносин домінування-підпорядкування у подружжі. Жіноче лідерство: правило чи виняток? – проблема матріархатності українського подружжя. Конфлікти і насильство у сім’ї. Розлучення.
Господиня. Жіноча власність (посаг, «скриня», «материзна»). Невістка чи приймак? – вплив патрилокальності/матрилокальності на статус «господині». «Жіноча робота» та «жіноче господарство»: гендерна диференціація праці і повноважень. Контроль за фінансами та прийняття ключових господарських рішень.

Основна література:

  • Кісь о. Подружні стосунки в традицiйній українській сiм'ї (до питання егалiтарностi) // Етнос. Культура. Нація (Матеріали міжнародної наукової конференції). – ІМФЕ ім.Рильського: Дрогобич, 1999. – С.70-77
  • Паньків М. Внутрісімейні відносини на Покутті (друга половина XIX ст. – 30-і роки ХХ ст.) // Народознавчі зошити. – Львів, 1997. - № 2. – С.105-110
  • Чубинский П. Очерк народных юридических обычаев и понятий в Малороссии. – СПб., 1869. – 41 с.
Додаткова література:
  • Ганенко М. Семейно-имущественные отношения крестьянского населения в Елисаветградском уезде // Степ. Херсонський белетрестичний сбірник. – СПб., 1886. – С.

9. Першорядні очікувані ролі заміжньої жінки: функціональне бачення (2).

Мати: прокреативна та виховна діяльність. Народні погляди на жіночу фертильність та безплідність. Неконтрольованість дітонародження та його наслідки: контрацепція, аборт, інфантицид.Вагітність як лімінальний стан: тактика уникання.
Контакт матері та дитини як етносоціальний феномен. Ключові засади етнопедагогіки: співвідношення заохочення та покарання. Дитина як цінність: «малі» та «великі» діти (до питання використання дитячої праці).

Основна література:

  • Чодоров Н. Воспроизводство материнства: психоанализ и социология пола // Антология гендерной теории / Сост., комент. Е.Гаповой, А.Усмановой. – Минск, 2000. – С.29-76
  • Пушкарева Н.Л. Материнство в новейших социологических, философских и психологических концепциях // Этнографическое обозрение. - №5. – 1999. – С.48-59
  • Кісь О. Материнство та дитинство в українській традиції (деконструкція міфа)
Додаткова література:
  • Сявавко Є. Українська етнопедагогіка в її історичному розвитку. – К., 1971. – 150 с.
  • Кон И.С. Материнство и отцовство в историко-этнографической перспективе // Советская этнография.— 1987.— N 6.
  • Кузеля З. Дитина в звичаях і віруваннях українського народа. Матеріали з полудневої Київщини// Матеріали до українсько-руської етнології.— Т.8.— Львів, 1906
  • Дерлиця М. Селянські діти. Етнографічний нарис // Етнографічний збірник НТШ.— Т.5.— Львів, 1898.— С. 121-140
  • Заглада Н. Побут селянської дитини // Матеріяли до етнольогії.— К., 1929. — 260 с.

10. Небажані та девіантні ролі (1).

Покритка: винна чи жертва? Громадські санкції та покарання дівчини. Гуманізм народної моралі: ритуал «прощення». Гендерна асиметрія провини. Байстрюк. Доля покритки – міф та реалії: деконструкція стереотипу «Катерини».
Стара діва: народні погляди на пізнє одруження та самотність.

Основна література:

  • Кісь О. Дівчина-покритка в українському селі кін. XIX — поч. ХХ ст.// Народознавчі Зошити. – 1998. – N 6. – С.684-692;
  • Гнатюк В. Пісня про покритку, що втопила дитину. – Львів, 1919. – 144с.
  • Гура А.В. Безбрачие // Славянские доевности. Этнолингвистический словарь под общей ред. Н.И.Толстого. – Т.2. – М., 1995. – С.147-148
  • Агапкина Т.А. «Колодка» и другие способы осуждения неженатой молодежи у славян //Секс и эротика в русской традиционной культуре /Сост.Топорков А.Л. –М., 1996. – С.354-394
Додаткова література:
  • Гошко Ю. Покарання за аморальну поведінку // Гошко Ю. Звичаєве право населення Українських Карпат та Прикарпаття XIV-XIX ст.- Львів, 1999. – С.183-200

11. Небажані та девіантні ролі (2).

Вдова: християнські та архаїчні складові образу. Лімінальний статус та стратегія дистанціювання. Упередження до вдови як фольклорний мотив.
Відьма у міфі та в селі: демістифікація персонажу. Полювання на відьом: європейська та українська специфіка. Соціальний портрет української відьми: стать, вік, сімейний статус. Народна магія та її носії. Маргіналізація жінки-чарівниці: «збройний нейтралітет».

Основна література:

  • Кісь О. Особливості ставлення до вдови в українців у XIX – напочатку XX ст.// «Гендерні студії». Спеціальний випуск Незалежного культурологічного часопису «Ї». – Львів, 2000. – N 17. – С.109-119
  • Кись О. Украинская ведьма (эскиз социального портрета) // Гендерные исследования (видання Харківського Центру Гендерних Досліджень). – Харків, 2000. – N5
  • Грушевська К. З примітивного господарства. Кілька зауважень про запсоби жіночої господарсчої магії у зв’язку з найстаршими формами жіночого господарства // Первісне громадянство та його пережитки на Україні. – К., 1927. – Вип.1. – С.9-44
Додаткова література:
  • Гуревич А.Я. Ведьма в деревне и перед судом (народная и ученая традиции в понимании магии) // Языки культуры и проблемы переводимости. – М.,1987. – С.12-46
  • Гура А.В., Кабакова Г.И. Вдовство// Cлавянские древности. Этнолингвистический словарь/ Под. ред. Н.И.Толстого.-- М., 1995.-- С. 293-297

12. Інші сфери гендерної актуалізації (самореалізації) української жінки

а) Обрядово-звичаєва: гендерний вимір в ритуалі.
в) Комунікативна: свекруха-невістка, куми, сусіди.
г) Креативна: соціовікові особливості жіночої творчості.

Основна література:

  • Маєрчик М. Гендерний аспект архаїчних зразків культури (на матеріалі обрядів родинного циклу) // Студії з Інтегральної Культурології 3. FEMINA. – Львів, 2001 (готується до друку)
  • Маєрчик М. Обряди родинного циклу крізь призму моделі переходу // Студії з Інтегральної Культурології 2. RITUAL. – Львів, 1999. – С.18-31
  • Кісь О. Соціовікові особливості жіночої творчості в українців// Народознавчі Зошити. – Львів, 2000. – №6 (готується до друку)
Додаткова література:
  • Охримович В. Значение малорусских свадебных обрядов // Этнографическое обозрение. – М., 1891. – Кн.IX; М., 1892. – Кн. XV (Вн 15417)
  • Адоньева С.Б. О ритуальной функции женщины в русской традиции // Живая старина. – 1998. - №1. – 26-28
  • Бернштам Т.А. Молодежь в обрядовой жизни русской общины XIX – начало ХХ века. Половозрастной аспект традиционной культуры. – Л., 1988 .- Гл.2, пп.3-4 «Женские обрядовые функции». – С.146-165
вверх
разработка сайта: Вирченко Руслан