 Главная проблема книги - исследование структурного разрыва между символическим и реальным в производстве женского в традиционной украинской культуре: как на уровне доминантных дискурсов, так и на уровне "самих женщин". Специальной задачей книги является анализ симулятивного замещения одних дискурсивных ценностей (собственных задач женского движения) другими (политическими задачами формирования национального государства) и функционирования одних ценностей культуры вместо других.
«Женское политическое бессознательное» — это книга о философских и политических тайнах того дискурса, который скрывается за «женским лицом» национализма и «национальным лицом» женского движения. Междисциплинарный характер исследования делает его интересным для специалистов - политологов, психологов, философов, социологов - и для широкой публики. Это первая серьезная феминистская работа в Украине и одна из первых феминистских работ такого уровня на русском языке. Читатель найдет здесь новые и острые подходы к национальной истории - феминистскую критику, психоанализ, постструктуралистскую философию. У автора найдется множество последователей. Как известно, первый шаг самый трудный; зато он несет в себе обаяние открытия.»
Александр Эткинд
«Дивись страшну феміністичну книгу-атаку «Женское политическое бессознательное», видану 1996 року у Харкові — столиці російського фемінізму в Україні.»
«Ірина Жерьобкіна (чесне слово, у неї таке прізвище!), це одна така феміністка із Харкова, недаремно написала в одній страшній книжці, що в українських народних піснях жінка тільки те й робить, що голосить, як дурепа, нібито немає більше ніякого виходу.»
«Маніфестуючи методологію для феміністичних стратегій аналізу, Ірина Жерьобкіна проводить власне шовіністичне дослідження творчості Шевченка. Однозначно визначившись щодо націоналізму як політичного типово чоловічого дискурсу влади, вона так само однозначно прочитує Шевченка як ворога українського фемінізму. Такий аналіз є поверховий, тенденційно заданий, редукційний за своєю внутрішньою логікою.»
Ніла Зборовська / Марія Ільницька,
Феміністичні роздуми / На карнавалі мертвих поцілунків.
Львів, Літопис: 1999.
«...припускаю, що для багатьох читачів не тільки в Україні, але й у Східній Європі чимало в книжці буде несприємливого, а то й обурливого. Наскрізь негативне ставлення до держави та до націі як до носіів не тільки влади, але насильства, особливо над жінками, звертання до фольклору й Шевченка по докази звихненості жінки-українки через колективне насильство над нею, твердження, що самосвідомість в Україні формується винятково в конфронтації з котримсь із численних «ворогів» України не можуть не викликати заперечення.»
Марта Богачевська-Хомяк,
Тендер довкола гендеру.
Критика, рік 2 (1998), число 3 (5)
|
